Догляд за лежачими хворими: умови, засоби, правила і особливості

Догляд за лежачими хворими: умови, засоби, правила і особливості

Наші родичі — найбільш близькі нам люди. Їх турбота і любов допомагають нам у вирішенні життєвих проблем і підтримують у важких ситуаціях. Але життя непередбачуване, і може статися так, що допомоги та підтримки стануть потребувати вже вони. Іноді необхідність піклуватися про лежачому родича виникає абсолютно несподівано: наприклад, у випадку коли потрібна реабілітація після травми або операції. Щоб не розгубитися і не допустити критичних помилок, варто заздалегідь скласти для себе уявлення про догляд за лежачими хворими в домашніх умовах. Таким чином, стане ясно, чи зможете ви впоратися з подібною проблемою самостійно чи потрібно звертатися за допомогою у спеціалізований центр. Що являє собою догляд за лежачим хворим? Будь-яка людина, яка отримала травму або захворювання, приковавшее його до ліжка, потребує уважного догляду. За лежачим хворим повинно бути організовано постійне спостереження, адже найчастіше він абсолютно безпорадний. Повною мірою це стосується як літнім, так і молодим людям. Для створення умов, що сприяють ефективному лікуванню, а також для психологічного і побутового комфорту потрібно як загальний, так і спеціальний догляд. Загальний догляд за лежачими хворими складається з ряду необхідних дій: виконання всіх необхідних гігієнічних процедур; приготування їжі та надання допомоги під час її приймання; допомоги при виконанні природних відправлень; проведення профілактичних процедур для запобігання утворення пролежнів; якщо все-таки пролежні мають місце — їх лікування; спостереження за станом хворого та своєчасного інформування лікаря про зміни; підтримання чистоти в приміщенні[1]. Також до загального догляду відноситься вміння створити навколо перебуває в безпорадному стані людини атмосферу турботи і уваги. Сюди входять такі моменти, як затишна і комфортна обстановка, відсутність подразників і, звичайно ж, доброзичливе спілкування, оскільки обмеження нормального способу життя для таких пацієнтів часом важливіше самого захворювання. Спеціальний догляд — це сукупність процедур, що призначаються при тому чи іншому діагноз хворого. Особливо виваженим і професійним повинен бути спеціальний догляд за престарілими лежачими хворими. Зазвичай у цієї категорії пацієнтів спостерігається цілий комплекс вік-асоційованих захворювань, ускладнених геріатричними синдромами[2]. Зокрема, в комплекс спеціальних уходових заходів за літніми людьми, яким довелося перенести операцію на шийці стегна, входять: контроль над прийомом знеболюючих препаратів; масаж і фізіотерапія; дієтотерапія і питний режим; заходи для нормалізації роботи ШЛУНКОВО-кишкового тракту; попередження порушень дихальної системи; проведення процедур лікувальної гімнастики; психотерапія для усунення причин пригніченого стану і запобігання розвитку депресій[3]. Звичайно ж, спеціальний догляд не є альтернативою лікуванню, однак без його здійснення лікування може не дати результатів, можуть виникнути ускладнення, і реабілітація затягнеться на значно триваліший термін. Особливості догляду за хворим Якість життя людини, яка опинилася за кой-небудь причини в положенні лежачого хворого, повністю залежить від того, наскільки його близькі розуміють особливості стану і готові враховувати їх при організації побуту. Як організувати догляд за лежачим хворим? Розглянемо деякі важливі моменти. Облаштування приміщення: Хворому має бути виділено індивідуальне приміщення, яке необхідно адаптувати під його стан: створити необхідний рівень освітленості (з урахуванням специфіки захворювання), температури, вологості і забезпечити приплив свіжого повітря. Коли хвора людина в змозі зробити для себе хоч щось сам, він починає відчувати себе впевненіше. Тому важливо забезпечити йому можливість самостійних дій — наприклад, зрушити/розсунути штори, дотягнутися до книги, включити світло в торшері і т. п. Розмір кімнати повинен бути достатнім для безпроблемної транспортування лежачого хворого, щоб у разі потреби його можна було б перенести чи перевезти (на ношах або каталці) без поштовхів і тряски[4]. Підтримання чистоти: Гігієнічні процедури повинні проводитися регулярно. Вони включають щоденний ранковий і вечірній догляд за шкірою, нігтями, порожниною рота, очима; миття голови кілька разів на тиждень (у деяких випадках можливе застосування сухого шампуню); повноцінне миття у ванні або душ як мінімум 1 раз в тиждень; підмивання хворого не рідше двох разів на добу, щоб уникнути інфекції сечовивідних шляхів (із застосуванням спеціальних засобів по догляду за лежачими хворими). Зміна постільної білизни здійснюється не менше рази на добу (або частіше у міру забруднення) і переодягання, яке потрібно настільки часто, наскільки необхідно для комфортного стану хворого. Наведення порядку в приміщенні обов'язково включає щоденне вологе прибирання[5]. Дотримання режиму, призначеного лікарем залежно від захворювання і стану хворого призначається один з варіантів режиму, який згодом може бути переглянутий при поліпшенні самопочуття пацієнта. Постільний режим: Строгий: перебувати хвора людина може тільки в горизонтальному положенні, йому не можна навіть присісти. Звичайний: лежачий хворий може рухатися, не залишаючи при цьому межі ліжка. Напівпостільний режим допускає не занадто довгі і активні пересування по кімнаті. При загальному режимі пересування хворого майже не обмежуються. Правила догляду за лежачими хворими Багато людей погано собі уявляють, з чим їм доведеться зіткнутися при здійсненні догляду за лежачими родичами. Правила догляду за такими хворими повинні виконуватися особливо чітко, оскільки спосіб життя людей, що виявилися прикутими до ліжка, вельми специфічний і вони повністю залежать від оточуючих. Залежно від характеру захворювання та ступеня його важкості, у лежачих хворих можуть спостерігатися наступні проблеми: Труднощі, пов'язані з фізіологічними відправленнями: нетримання або затримка сечі, проблеми з дефекацією або з затримкою стільця. Деякі хворі можуть повністю контролювати фізіологічні відправлення. Зниження чутливості кінцівок і порушення периферичного кровообігу. Утруднення при ковтанні, поперхування, слинотеча. Порушення мовлення: нечіткість вимови, труднощі при пошуку потрібних слів. Когнітивні розлади: розмиття розуміння, порушення здатності до читання та письма. Проблеми з здійсненням рухів: відсутність можливості пересуватися, порушення координації і стійкості, мимовільні рухи[6]. Правильно організований догляд за такими хворими включає облік всіх особливостей стану та своєчасне надання допомоги. Фактично потрібен цілодобовий догляд за лежачим хворим, оскільки підтримка йому може знадобитися незалежно від часу доби. Це означає, що поруч з ним повинен знаходитися людина, який морально, фізично і професійно підготовлений і має навички, необхідні для: Проведення гігієнічних процедур. Зміни білизни. Профілактики пролежнів. Годування. Допомоги при фізіологічних відправленнях. Приготування страв у рамках призначеної дієти. Догляд за лежачими хворими вимагає певних знань і умінь, інакше безпорадного людині можна нашкодити, але при наявності бажання родичі можуть навчитися всьому цьому. Перелік необхідних приладів і устаткування Для всебічного життєзабезпечення потрібні спеціальні засоби догляду за важкохворими та лежачими людьми: Медичні ліжка з різними функціями: зі знімним судном, з функцією кардиокресла і бічного перекидання. Вони полегшують прийняття фізіологічної пози при дефекації і сечовипускання, приймають форму крісла, мають зручні бічні огородження, що запобігають небезпека падіння хворого. Підгузники для дорослих, бажано «дихаючі». Використовуються для хворих з нетриманням, переважно для жінок. Кондомные сечоприймачі. Необхідні в тому випадку, якщо нетриманням страждає хворий чоловічої статі. Подкладное судно: застосовується в тих випадках, коли пацієнт контролює фізіологічні відправлення. Протипролежневий матрац, який розподіляє тиск на різні ділянки тіла. Він необхідний, якщо у хворого високий ризик розвитку пролежнів. Клейонка підкладна потрібно при проведенні гігієнічних процедур, також її застосовують для хворих з нетриманням. Альтернативою можуть служити вбираючі пелюшки, складаються з двох шарів — всмоктуючого і водонепроникного. М'які подушки-валики, необхідні для позиціонування тіла хворого. Гумовий протипролежневий коло застосовується для лікування пролежнів в області куприка. Захисний нагрудник з прийомним кишенею для зручності годування. Противопролежневая подушка для крісла-коляски. Стіл приліжковий, що дозволяє регулювати висоту розміщених біля ліжка хворого предметів, наприклад книг або комп'ютера. Домашні умови або спеціалізований заклад? Напевно, найскладніше питання, яке постає перед родичами лежачого хворого: чи зможуть вони забезпечити необхідний рівень догляду в домашніх умовах або йому буде краще в спеціалізованому пансіонаті по догляду за лежачими хворими? Обов'язково потрібно врахувати тяжкість стану хворої людини, власні можливості, включаючи місце проживання та житлові умови, після чого дати для себе відповіді на наступні питання: Потрібно чи лежачому хворому спеціальний медичний догляд або достатньо спільного? Чи В змозі ви організувати комфортний життєвий простір для безпорадну людину? Є можливість виділити для цього окрему кімнату? Чи зможете ви забезпечити цілодобове спостереження за хворим? Володієте необхідними навичками і знаннями або бажанням навчитися цього? Чи достатньо у вас фізичної сили для проведення необхідних уходових маніпуляцій? Чи дозволяє ваш бюджет оплатити послуги приходить доглядальниці? Ви зможете оплатити перебування хворого родича в пансіонаті? В даний час існує багато установ по догляду за лежачими хворими. Це приватні пансіонати, що спеціалізуються на організації догляду за лежачими хворими, літніми людьми, і людьми з обмеженими можливостями. Плюси кожного з них варто розглядати, виходячи з переліку пропонованих послуг, часу існування організації і місця розташування. В основному такі пансіонати пропонують вельми гідні умови проживання та спеціалізований догляд. Хоча, звичайно ж, перш ніж прийняти рішення про те, щоб довірити працівникам даної установи близької вам людини, необхідно особисто відвідати пансіонат. Правильно буде поговорити з постояльцями і персоналом, ознайомитися з рівнем кваліфікації доглядальниць, медсестер і лікарів (якщо такі знаходяться в штаті, що не завжди зустрічається), переконатися в укомплектованості спеціалізованим обладнанням. Важливим плюсом буде наявність ліфтів у будинку. Обязательно нужно посетить пищеблок и удостовериться в том, что блюда, приготовленные здесь, имеют приятный вкус. Ведь больные люди весьма привередливы и этот момент может значительно повлиять на их самочувствие. Несомненно, на вопрос о том, где и как организовать уход за лежачим больным, однозначного ответа быть не может, поскольку решение всегда следует принимать, учитывая мнение всех членов семьи, включая непосредственно больного (если он в состоянии высказаться). Возможно, вы сумеете обеспечить необходимый уровень ухода и в домашних условиях, например, установив посменное дежурство. До мінусів розміщення в пансіонаті, безсумнівно, варто віднести переїзд, а значить, зміну звичної обстановки і розлуку з близькими людьми, а також необхідність звикати до нового розпорядку дня і в якійсь мірі переглянути звички. Однак плюсів набагато більше: цілодобовий догляд професійними доглядальницями, організоване дозвілля, товариство ровесників. Але обов'язково слід пам'ятати: у тому випадку, якщо приймається рішення про переїзд в пансіонат, потрібно якомога частіше відвідувати рідної людини, щоб він ні в якому разі не відчував себе покинутим.